Присвійні займенники

Присвійні займенники (Pronomes possessivos) в португальській мові поділяються на присвійні займенники-прикметники та присвійні займенники-іменники.

Присвійні займенники-прикметники вказують на приналежність предмета, особи або явища до іншої особи чи предмета, та узгоджуються в роді та числі з іменниками і ставляться перед ними.

[1] [2] [3] [4] [5]
eu meu minha meus minhas
tu teu tua teus tuas
ele, ela, você seu sua seus suas
nós nosso nossa nossos nossas
vós vosso vossa vossos vossas
eles, elas, vocês seu sua seus suas

В португальському варіанті перед присвійними займенниками ставиться означений артикль, у бразильському – не вживаються:

O meu amigo é português. (порт.) - Meu amigo é português. (браз.)
Мій товариш – португалець.


Присвійні займенники зазвичай повторюються в реченні перед іменником до якого відносяться:

Tens o nosso livro e a nossa caneta. - Ти маєш нашу книжку і ручку.


При позначенні родинних стосунків в португальськім варіанті існує тенденція вживання означеного артикля перед присвійним займенником. В бразильському варіанті артикль не вживається:

O vosso irmão é alto. (порт.) - Vosso irmão é alto. (браз.)
Ваш брат є високий.


Особливоcті вживання присвійних займенників 3-ій особі однини та множини

Присвійні займенники seu(s), sua(s) багатозначні, їх значення залежить від власника предмета, а форма однини чи множини від кількості предметів володіння:

o seu livro - os seus livros


В словосполученні o seu livro присвійний займенник може відноситися до різних осіб, хоча кількість предметів не змінюється. Уточнити власника можна або з контексту, або ж замінивши присвійний займенник відповідним особовим займенником з прийменником de:

o livro dele його книга
o livro deles їхня книга
o seu livro o livro dela її книга
o livro delas їхня книга
o livro de você Ваша книга

При звертанні перед присвійними займенниками артикль упускається:

Bom dia, meo amigo. - Доброго дня, друже.


Присвійні займенники-іменники співпадають по формі з відповідними присвійними займенниками-прикметниками.

Якщо присвійний займенник-іменник є частиною складного іменного присудка і за ним не слідує іменник, то він вживається без артикля.

O livro é meu. - Книга є моєю.


Присвійний займенник-іменник може замінювати іменник при його повторенні. В такому випадку перед займенником ставиться означений артикль.

A tua irmã é alta e a minha é baixa. - Твоя сестра є високою, а моя низькою.