Партнерські посилання
Вивчення
				іспанської мови онлайн - українською
Іспанська мова - це просто! Мовний Центр Вишинських

Вісенте Алейксандре

Переспів: Катерина Вишинська

Донька моря

Твоя усмішка юна, недоторканне серце,
твій розпечений спомин в присутності днів.
І красу твою ніжну, чарівну й невинну,
ігноруєш жорстоко буденністю снів.
Ті глибокії очі вражаючі синню,
ти невинність свою, почерпнула з глибин.
Щоб з тобою зустрітись, володіть треба силою,
осягнути красу, ти ж не зможеш один.
Адже перса твої наче дюни піщанії,
що піском осипаються з пальців моїх.
Як же бризу щастить, він в тобі розвівається,
овиваючи солодом лоно в імлі.
Не лукав ти душею, не губи ти гармонії,
адже ніжністю сниш ти на березі тім.
Твоє тіло гнучке повне моря мелодії,
ти мов мушля, що в хвилі зосталась на нім.
Ти живи, проживи все життя в тому гомоні,
бо на світ ти з'явилась у гомоні цім.
слухай тиху пораду, могутнього моря ти,
силу батька відчуй у гармонії з ним.
Ти люби своє море, душі повнотою,
ти милуйся назавжди прибоєм отим.
Бо із хвилі приливом, краси неземної,
ти лиш піною станеш в гармонії з ним.


Vicente Aleixandre

Hija de la mar

Muchacha, corazón o sonrisa,
caliente nudo de presencia en el día,
irresponsable belleza que a sí misma se ignora,
ojos de azul radiante que estremece.
Tu inocencia como un mar en que vives-
qué pena a ti alcanzarte, tú sola isla aún intacta;
qué pecho el tuyo, playa o arena amada
que escurre entre los dedos aún sin forma.
Generosa presencia la de una niña que amar,
derribado o tendido cuerpo o playa a una brisa,
a unos ojos templados que te miran,
oreando un desnudo dócil a su tacto.
No mientas nunca, conserva siempre
tu inerte y armoniosa fiebre que no resiste,
playa o cuerpo dorado, muchacha que en la orilla
es siempre alguna concha que unas ondas dejaron.
Vive, vive como el mismo rumor de que has nacido;
escucha el son de tu madre imperiosa;
sé tú espuma que queda después de aquel amor,
después de que, agua o madre, la orilla se retira.

<< мапа сайту >>